Каліфорнія – це штат, відомий інноваціями та прагненнями до стійкого розвитку. Важливою у цьому контексті є історія виробництва гідроелектроніки. Попри великі можливості для розвитку сонячної та вітрової енергетики Каліфорнія завжди мала значний потенціал у сфері гідроенергетики. Наприклад, річки, водоспади штату є потужним джерелом електроенергії. Більше про все це розповість los-angeles.name.
Історія розвитку гідроенергетики
До початку 1900-х років гідроелектростанції становили приблизно 40% постачання електроенергії у США, а вже у 1940-х роках забезпечували приблизно 75% усієї електроенергії, яку споживали на заході та північно-західній частині Тихого океану, приблизно 1/3 загальної електроенергії США. Поступово ці значення почали зменшуватися, адже збільшився розвиток інших форм виробництва електроенергії.
Ранні гідроелектростанції були станціями постійного струму, які будували з 1880 до 1895 року для живлення дугового освітлення та ламп розжарювання. Перша гідроелектростанція відкрита у Сан-Бернардіно в Каліфорнії у 1887 році. Місто отримало також збільшення напруги на 10 000 у 1892 році завдяки 42-мильному подовженню лінії завдяки заводу у каліфорнійському Сан-Антоніо-Крік.
Вже після появи електродвигуна збільшився попит на нову електричну енергію. Відбулися такі зміни:
- з 1895 до 1915 року відбулися швидкі зміни у проєктуванні гідроелектростанцій, у різних стилях будівництва станцій;
- після Першої світової війни проєктування гідроелектростанцій стало стандартизованим;
- більшість розробок у 1920-х та 1930-х роках були пов’язані з тепловими станціями, передачею та розподілом.
У 1907 році на гідроенергію припадало 15% виробництва електроенергії в США, а у 1920 році – приблизно 25%.
Доречно пригадати й те, що акведук Лос-Анджелеса завершили у 1913 році. На той момент він постачав у 4 рази більше води, ніж того потребувало місто. Внаслідок цього озеро Овенса було осушено. Після прокладення шляху до однієї з найбільших економік у світі, влада міста зіштовхнулася з реальністю. Стало очевидно, що прісна вода не є нескінченним ресурсом.
Швидке зростання та проблеми
У 1850 році Каліфорнія отримала статус штату. Прискорила цей процес Золота лихоманка. Після отримання цього статусу у Каліфорнії почали одразу будувати велику інфраструктуру для контролю води, а через 10 років утворилися дамби та меліоративні райони.
Варто зазначити, що у Каліфорнії є дві гігантські системи розвитку водних ресурсів.
- Водний проєкт штату Каліфорнія, схвалений законодавчим органом у 1959 році. Він передбачав будівництво значної кількості дамб, акведуків для перекачування води з північної частини штату, де опадів більше, ніж у посушливих південних регіонах. Ключовими елементами водного проєкту штату Каліфорнії є Шаттське водосховище та канал Каліфорнійського акведука.
- Федеральний проєкт Центральної долини. Він зосереджений на зрошенні сільськогосподарських земель у Центральній долині Каліфорнії. Проєкт охоплює будівництво великих дамб, каналів та помпових станцій. Ключовими елементами проєкту є водосховище Шаста та канал Дельта-Мандоса.
Ці системи використовують численні водосховища з дамбами для зберігання та перерозподілу води. До того ж гідроелектростанції, побудовані на цих проєктах, виробляють значну кількість електроенергії.
Історію гідроенергетики детально описує двотомний набір «Розвиток гідроелектрики у США 1880-1940», підготовлений для Цільової групи з управління культурними ресурсами у 1991 році.
Відновлювальні джерела енергії
За даними Державної системи енергетичних даних, Каліфорнія виробляє більше відновлювальної енергії, ніж будь-який штат США, крім Техасу. У 2023 році штат продемонстрував значні успіхи у сфері відновлювальної енергетики, адже Каліфорнія досягнула показника 53% виробництва електроенергії з відновлювальних джерел.
Посуха у 2012 році призвела до значного скорочення виробництва гідроелектроенергії, через що у 2014 році Енергетична комісія Каліфорнії почала відстежувати умови початку посухи. Комунальні підприємства одразу відреагували, здійснивши закупівлі на ринку, а також покладаючись й на інші джерела електроенергії.
Наприкінці 2016 року відбулося відновлення після посухи через збільшення кількості опадів. Все це дозволило відновити роботу гідроелектростанцій до нормальних умов.
Гідроелектроенергетика та сонячна енергетика забезпечили значну частину відновлювальної енергії штату. Завдяки розвиненій гідрографічній мережі Каліфорнії, вони традиційно відіграють важливу роль у виробництві електроенергії.
Тож, Каліфорнія – це лідер США з розвитку відновлювальних джерел енергії. Можна з впевненістю відзначити, що досягнення штату у цій галузі є прикладом для інших регіонів. Для продовження цієї тенденції необхідно вирішити ряд завдань, які стосуватимуться балансування енергосистеми, адаптації до змін клімат та задоволення зростаючого попиту на електроенергію.