Історія Аврори Кастілло руйнує стереотипи про вік, походження та роль жінок у громадських рухах. Вона розпочала активну екологічну діяльність у 70 років і за одне десятиліття стала однією з найвпливовіших екоактивісток Лос-Анджелеса. Її боротьба була спрямована не на абстрактні кліматичні цілі, а на захист конкретних районів, дітей і сімей від токсичних загроз. Саме за цю роботу вона увійшла в історію як перша латиноамериканка з Лос-Анджелеса, відзначена Goldman Environmental Prize. Далі на los-angeles.name.
Біографія
Аврора Кастілло народилася 1 січня 1914 року і була представницею четвертого покоління мексикансько-американської родини. Її коріння тісно пов’язані з історією Лос-Анджелеса. Вона була праправнучкою Augustine Pedro Olvera — одного з перших поселенців міста, на честь якого названа знаменита Olvera Street. Власну ідентичність Кастілло формувала через родинні цінності. Вона неодноразово підкреслювала, що сім’я завжди була для неї центром життя. Її батько, який служив у Військово-морських силах США під час Першої світової війни як полковий сурмач, став для неї моральним орієнтиром і прикладом служіння громаді.
Початок активізму
Активна громадська діяльність Аврора Кастілло розпочалася у 1984 році, коли їй виповнилося 70 років. Поштовхом стала ініціатива з будівництва чергової державної в’язниці у Лос-Анджелесі. Запланований об’єкт мав стати вже восьмим подібним закладом у районі, де переважно проживали латиноамериканські родини. На прохання місцевого священника жінки парафії об’єдналися для протесту. Саме так виникла організація Mothers of East Los Angeles, відома як MELA. Для Кастілло та інших учасниць ключовим мотивом був захист дітей і майбутнього громади. Вони інформували мешканців про потенційні ризики, організовували регулярні марші та вибудовували коаліції з іншими громадськими рухами, зокрема з Coalition Against the Prison in East Los Angeles.
Унікальною рисою діяльності MELA стала концепція “іншоматеринства”, або othermothering. Жінки сприймали турботу про дітей як колективну відповідальність, а не лише приватну сімейну справу. Це дозволило об’єднати громаду навколо ідеї спільного захисту здоров’я та безпеки наступних поколінь. Для Аврори Кастілло материнство стало політичною та екологічною категорією. Захист довкілля вона розглядала як продовження ролі матері, що дбає не лише про власну родину, а про весь район. Організація Mothers of East Los Angeles фокусувалася на східних районах міста, де історично розміщувалися об’єкти підвищеної екологічної небезпеки. Під керівництвом Кастілло громада використовувала юридичні процедури, публічні слухання та мобілізацію мешканців для впливу на міські та окружні рішення. Також вона активно співпрацювала з іншими місцевими громадськими та освітніми організаціями для поширення екологічної обізнаності серед дітей та підлітків.

Боротьба проти токсичних об’єктів
У другій половині 1980-х років MELA під керівництвом Кастілло перетворилася на впливову силу екологічного спротиву. У 1984 році Mothers of East Los Angeles під її керівництвом домоглися скасування проєкту будівництва державної в’язниці у районі Бойл-Гайтс. Вони аргументували це ризиками для здоров’я дітей та функціонування шкіл. У 1987 році організація виграла громадську кампанію проти проєкту Lancer Incinerator, який передбачав спалювання побутових відходів поблизу житлових кварталів. Супротив супроводжувався участю у публічних слуханнях, поданням петицій та прямими зверненнями до Департаменту охорони довкілля Каліфорнії.
У 1989 році MELA об’єдналася зі школярами з Huntington Park, щоб зупинити будівництво підприємства з хімічної обробки відходів. Ці кампанії стали прикладами успішного низового активізму та показали, що громади можуть протистояти інституційним і промисловим інтересам. Згодом організація розширила свою діяльність, долучилася до програм збереження води, підвищення обізнаності про отруєння свинцем та підтримки доступу до вищої освіти для молоді. Ці кейси зафіксовані в офіційних матеріалах Goldman Environmental Prize та в архівах екологічних організацій Каліфорнії й підтверджують роль Аврори Кастілло як ключової постаті руху екологічної справедливості.
Міжнародне визнання
У 1995 році Аврора Кастілло була нагороджена Goldman Environmental Prize — однією з найпрестижніших екологічних нагород у світі. Вона стала першою представницею Лос-Анджелеса, першою латиноамериканкою та найстаршою лауреаткою в історії премії на той момент.

Аврора Кастілло померла від лейкемії у 1998 році. Її спадщина продовжує жити у діяльності MELA та в екологічному русі Лос-Анджелеса загалом. Аврора Кастілло довела, що екоактивізм не має вікових меж і що захист довкілля починається з турботи про людей. Її шлях від бабусі зі Східного Лос-Анджелеса до міжнародно визнаної екоактивістки став символом сили громад, жіночого лідерства та екологічної справедливості.
