Бджільництво – це зовсім не нова історія для Лос-Анджелеса, навіть сучасні містяни займаються цією справою. Підтвердженням даних слів став заклик 2014 року, коли група бджолярів вимагала від міської ради міста легалізувати практику ведення бджільництва в житлових зонах Лос-Анджелеса.
Los Angeles Name розповість більше про історію бджільництва в місті та поділиться найцікавішими фактами.
Бджоли і Лос-Анджелес
Чи знали ви про імпорт бджіл до Каліфорнії? Перший свого роду експеримент відбувся 1 липня 1852 року, а організаторами були пан В. А. Баклі та леді з Ньюбурга, штат Нью-Йорк. Пара прибула до Сан-Франциско на пароплаві «Новий Орлеан». Покидаючи рідне місто, вони мали три вулики, тож саме їх і взяли із собою.
Дещо відрізнялися версії стосовно здоров’я самих бджіл, адже в одних джерелах писали, що все добре. Попри це Лі Х. Уоткінс в 1968 році спростував цю думку. В його статті під назвою «Перші медоносні бджоли Каліфорнії» зазначено, що тривале утримання бджіл та відсутність в пана Баклі відповідного досвіду негативно вплинуло на здоров’я бджіл.
Позитивним досвідом імпорту здорових бджіл вважають історію Крістофера А. Шелтона, якому вдалось це зробити в 1853 році. Він прибув на кораблі до Сан-Франциско, після чого поселився в окрузі Санта-Клара. Це були перші каліфорнійські предки медоносної бджоли. З того часу передгір’я округу Лос-Анджелеса стало популярним місцем для бджолиних пасік чи ранчо.
Історія Лос-Анджелеса
Відомо, що до 1860 року кількість жителів округу міста, які займалися бджільництвом, лише зростала. В своїй книзі Кері МакВільямс розповідав, що бджільництво до 1870 року було благородним різновидом землеробства. Наприклад, власник бджолиного ранчо, починаючи зі 100 бджіл, досить швидко зміг збільшити рій до 400, а згодом відправити 40 000 фунтів кращого сотового меду (з жовтня до липня, тобто менше ніж за рік).
Цікаво, що більша частина меду, зібраного в окрузі Лос-Анджелеса, продавалась в Сан-Франциско. Це був прибутковий бізнес. Мед, який надходив в місто, мав найвищу ціну через смакові якості та чистоту.
Станом на 1871 рік округ Лос-Анджелес вважали найбільшим виробником меду. Оцінювали й інші округи Південної Каліфорнії, та Лос-Анджелес довго тримав лідерські позиції. Дослідники погоджувались, що не було в ті часи легшого способу заробити гроші, ніж тримати бджолине ранчо.
Збереглося в Каліфорнійському історичному товаристві фото, де зображений Дж. Макінтайр і його бджоли. Світлина датована 1880 роком.
Бджолиний інвентар
По мірі зростання пасічної галузі, зростала потреба в бджільницькому інвентарю. Одна з компаній, яка спеціалізувалась на його виготовленні, знаходилась біля річки Лос-Анджелеса. Мова йде про «Miller Manufacturing Company», яка виготовляла вулики та медогонки, димки, інше необхідне для бджільників приладдя. Цікаво, що серед асортименту компанії можна було підібрати не лише чоловічу вуаль, але й жіночу.
18 серпня 1873 року в Ель-Монте пройшло перше засідання членів Асоціації бджолярів Лос-Анджелеса. Передумовою стало все більше зростання популярності бджільництва в округах міста. Тож дев’ять членів Асоціації прийняли статут організації. До 1880 року кількість членів досягла 56 осіб.
З тих пір Асоціація бджолярів постійно та регулярно збирається, притримуючись «Правил порядку», опублікованих в 1876 році. В спільноту входять люди різних верств населення, які люблять медоносних бджіл. Мова йде про початківців та ентузіастів, дрібних бджолярів та комерційних пасічників. Члени Асоціації діляться досвідом, енергією, допомагають собі та іншим зрозуміти більше про особливості догляду за медоносними бджолами. Доречно додати і те, що члени Асоціації займаються улюбленою справою не лише на індивідуальному, груповому, але й на державному, національному та міжнародних рівнях.
Жінки і бджільництво
Такий бізнес відрізнявся від роботи на фермі. Бджільництво стало варіантом заробітку для тих, до кого суспільство не надто прихильно ставилося. На жаль, мова йде про жінок. Незалежні дівчата, матері-вдови, слабкі, немічні – всі вони мали шанс знайти себе, працюючи на пасіці. Зазначалось, що жінки мали мати вдосталь сили задля того, щоб піднімати рамки, завантажені медом, носити порожні вулики.
Одна з надихаючих історій стосується місіс Л. Гаррісон. Це досвідчена пасічниця та письменниця, яка розповідає більше про секрети бджільництва. Лікарі їй давали невтішні прогнози, але бджільництво повернуло здоров’я та сили. Згодом вона самостійно могла обробляти велику пасіку.
Це не одна історія. Жінки, які страждали від нерівних прав, розповідали, чому віддавали перевагу бджільництву. За їх словами, це приємне та більш корисне заняття, де можна тілом та душею відпочити. Власний досвід жінок, які спробували себе на пасіці, лише підвищив їх інтерес до справи, вони почали отримувати задоволення від процесу.
Курси бджільництва
В 1919 році, коли війська повернулися з Першої світової війни, уряд почав поширювати інформацію про бджільництво. Дане заняття рекомендували в якості професії для солдатів, особливо для ветеранів-інвалідів.
Світлини першого короткого курсу бджільництва, проведеного в Ріверсайді, збереглися. Фото, зроблені в грудні 1919 року, доступні в Каліфорнійському історичному товаристві.
Легалізація бджільництва в житлових зонах міста
Повернемось до заклику групи бджолярів. Вони звернулися до міської ради, окресливши цілком зрозумілі причини. За словами бджолярів, їх робота запобігає розпаду колоній, а медоносні бджоли-запилювачі залишаються в своїх вуликах. Це безпосередньо впливає на важливі для міста сільськогосподарські культури: мигдаль, чорницю, авокадо.
Міська рада Лос-Анджелеса погодилася переглянути закони, які забороняли ведення бджільництва на присадибних ділянках.
В жовтні 2015 року 136-річну заборону було скасовано. Нагадаємо, 10 червня 1879 року уряд Лос-Анджелеса заборонив бджільництво в межах міста. Цікаво, що аргумент був наступним – збереження врожаю. Річ в тому, що була помічена спорідненість між бджолами та фруктовими деревами. Згодом вчені розвіяли цю теорію, але заборона не була знята.
Один з місцевих пасічників, Роб Макфарланд, наприклад, тримає вулик на даху свого будинку в Лос-Анджелесі. Це яскравий приклад того, як житель Лос-Анджелеса поєднує буденне життя зі своїм хобі, тобто з бджільництвом.
Екологічний вибір
Тож бджільництво має давню історію в окрузі Лос-Анджелеса. Спочатку містяни займалися даною справою виключно задля прибутку, але в сучасних жителів змінилися погляди. Згодом бджільництво стало екологічним вибором, адже бджільники щиро вірять (і не безпідставно) в користь місцевого меду та його позитивний вплив на здоров’я людей, на підтримку сільського господарства та поширення здорових бджіл з колоніями.
Доречно додати і те, що бджільництво є частиною терапії. Згодом було доведено, що бджільництво впливає на людину наступним чином:
- покращуються соціальні зв’язки;
- зменшуються симптоми депресії, посттравматичного стресу;
- зменшується потреба в лікуванні чи необхідності відвідувати терапевтів.
Навіть ті, хто не любить мед, мають знати, яка роль бджіл в постачанні їжі. Наприклад, вони запилюють зернові культури на мільярди доларів: від яблук до чорниці, мигдалю, моркви і багатьох інших продуктів харчування.
