Сучасні містяни більше дізналися про забуту історію фермерства в окрузі завдяки книзі Рейчел Серлс і Джудіт Гербер «Від корів до бетону: розквіт і падіння фермерства в Лос-Анджелесі». Це історія злетів та падінь, досягнень фермерів минулих років. Більше про все це розповість Лос-Анджелес Name.
Орлине дерево
Це один із знаків гігантського в ті часи Ранчо Сан-Педро. Цікаво, що цю ферму великої рогатої худоби заснували ще в 1784 році. Просто уявіть територію площею в 75 тисяч акрів.
Та це далеко не єдиний приклад місцевого ранчо. Інші теж були і славились своєю самодостатністю. Фермери займались вирощенням кукурудзи, пшениці, деяких овочів.
Перша економіка Лос-Анджелеса будувалась саме тут, адже власники ферм розпочинали торгівлю коров’ячою шкірою, продуктами харчування.
Сучасних містян, можливо, здивує той факт, що раніше в Комптоні процвітало фермерство. На території, де нині мало зелені та садів, всюди асфальтовані дороги, раніше на цьому ж місці процвітали посіви та паслися корови.
Чи знали ви, що фермерство в Лос-Анджелесі було центром життя? Так було з моменту заснування міста і до середини двадцятого століття. Про ці часи хочеться розповісти якомога більше.
Кращий сільськогосподарський округ в країні
Саме так називали Лос-Анджелес. І це дивно, адже нині місто асоціюється геть з іншими речами. Історично склалося, що учасники першої іспанської сухопутної експедиції у Верхній Каліфорнії знайшли це місце і підтвердили його цінність, потенціал для ведення сільського господарства. Так було засновано Лос-Анджелес.
Мандрівники побачили, що містяни не були фермерами. І це було дивно через наступні характеристики:
- місцевість славилась багатим ґрунтом;
- мала різноманітний, багатий рослинний світ;
- поблизу знаходилася вода.
По суті, це і є ті важливі складові, необхідні для ведення сільського господарства.
Сільськогосподарський центр
Пройшли десятиліття до того моменту, як Лос-Анджелес став справжнім сільськогосподарським центром. Довелося пройти довгий шлях, починаючи із невеликої фермерської громади.
Фермери провели колосальну роботу, багато експериментували з культурами. Це були спроби вирощувати фрукти, різноманітні овочі, коноплю, квіти. Важливе значення у фермерстві Лос-Анджелеса займало тваринництво. Найбільшими конкурентами фермерів в ті часи були Чикаго та Омаха з їх молокозаводами, птахівничими фермами.
За чотири десятиліття (1909-1949 роки) Лос-Анджелес визнали найкращим фермерським округом в США. Це було цілком заслужене звання, якому раділи міські фермери.
Позитивний вплив – потужний поштовх для інших фермерів
Ферми в місті дійсно мали вплив, який виходив далеко за межі міста. В ті часи чимало великих сільськогосподарських підприємств Каліфорнії оселилися в окрузі Лос-Анджелеса. Це в свою чергу підштовхнуло місцевих фермерів, а також показало іншим, куди варто рухатися. Таким чином, місто стало епіцентром сільського господарства.
Слава минулих років давно минула, історію фермерства округу вважають забутою, проте залишилося декілька яскравих прикладів, де традиції збереглися. Мова йде про ферму Голден-Стейт.
Цікаво, що за даними 2013 року, округ Лос-Анджелес за розділом ведення сільського господарства займає 32 місце. Фермери займаються вирощенням люцерни, персиків, моркви, спеціалізуються на вирощені розсадницьких культур (це комерційно вигідний напрямок).
На північ від центру Лос-Анджелеса, навколо міст Ланкастер і Палмдейл, знаходяться більш традиційні ферми округу. На територіях цвітуть поля яскраво-зеленої люцерни, є сади. Складається відчуття, неначе в цьому місці нічого з часом не змінилося.
Історія становлення та розвитку Лос-Анджелеса
В центрі Лос-Анджелеса вкрай мало прикладів того, що раніше тут розквітало сільське господарство. Та ці історії важливі, адже допомагають кращим чином зрозуміти, пояснити, які етапи розвитку проходив Лос-Анджелес. І це стає на противагу тому, яким місто є нині – різноманітним, електричним, сучасним, інноваційним.
Містяни все ще займаються сільським господарством, пропонуючи свою продукцію фермерським ринкам. Місцеві жителі вибороли собі право займатися бджільництвом, а на вузькій смузі між тротуаром та вулицею – вирощувати овочі.
Один із яскравих прикладів змін – це Вудленд-Хіллс. В окрузі раніше росли тисячі акрів цитрусових гаїв, масштаби вражали. Але потроху фрукти з апельсинових, лимонних дерев почали зникати. Волонтери організації «Food Forward», створеної в 2009 році, займаються збором апельсинів, після чого передають їх місцевим продовольчим банкам.
Золота лихоманка та фермерство
Дійсно важко повірити в те, наскільки важливе місце займало фермерство в історії Лос-Анджелеса. Багато років місцеві фермери займалися вирощенням ячменю, пшениці, коноплі. Південна Каліфорнія славилась теплою погодою з сонячним світлом – це зробило місцевість ідеальною для вирощування культур. Можливо, сучасних містян це здивує, проте в Голлівуді колись знаходилась ананасова ферма. Мар Віста – це було популярне місце для вирощування лімської квасолі, а долина Сан-Габріель асоціювалася з незліченною кількістю цитрусових садів.
Після побудови трансконтинентальної залізниці, чимало людей залишили свій дім і їхали до Лос-Анджелеса.
Вплинула на фермерство, ведення сільського господарства в окрузі й золота лихоманка. Продукцію у великих об’ємах експортували з гавані Сан-Педро до Сан-Франциско. То ж що зробила золота лихоманка? Вона стала потужним поштовхом для фермерів в Південній Каліфорнії та в Лос-Анджелесі. До того часу не було фактично ринку, проте згодом це змінилося. Фермери Лос-Анджелеса почали відправляти свіжі фрукти, бренді та вино в інші міста, а залізниці відкрили нові можливості для збуту.
Період після Другої світової війни взагалі почали називати земельним бумом. Вартість земель почала рости, тоді фермери вперше зіштовхувалися з тим, що просто не могли собі дозволити відкрити та утримувати ферму. Одні господарства закрилися, інші – перетворились в щось інше.
Колись Лос-Анджелес ще й був осередком для вирощування шовкопрядів. В штаті вірили, що тут може бути налагоджена шовкова промисловість на такому ж рівні, як у Франції чи в Китаї. Проте цей напрямок не став успішним.
Інший бік
Якщо раніше Лос-Анджелес асоціювався з країною здоров’я та сонця, поступово здобув іншу славу. Місто почали порівнювати з мегаполісом, представники якого одержимі здоров’ям. Саме тому кількість фреш-барів, веганських ресторанів, студій йоги лише зростає.
Експерти зі здоров’я проводили чимало досліджень на цю тему. Отримані результати демонструють, що в Східному Комптоні був зафіксований найвищий рівень ожиріння, тоді як в заможній громаді Сан-Марино – найнижчий.
Колись Лос-Анджелес був містом, яке славилось щедрим врожаєм. Це звання вдавалось зберігати протягом двох з половиною століть. Тож книга «Від корів до бетону: розквіт і падіння фермерства в Лос-Анджелесі» добре ілюструє ті часи і розповідає сучасним жителям шумного та активного мегаполісу, куди зникли тисячі акрів сільськогосподарських угідь. Автори цієї книги висловлювали свої думки та розповідали про надію на більш багате та світле майбутнє, а саме:
«Щоб в Південній Каліфорнії ферми та сади знову пустили коріння серед бетону»
