Рекордним став переїзд дизель-електричного потягу M-10001 Union Pacific Railroad у 1934 році. Ця подія стала знаковою в історії залізничного транспорту США, адже продемонструвала містянам технічні можливості нового рухомого складу та стала асоціюватися з початком нової ери в пасажирських перевезеннях. Більше про це розповість los-angeles.name.
Передісторія
Найвідомішим моторизованим пасажирським потягом став перший Streamliner Union Pacific. Це M-10001 1934 року, жовто-коричневий легкий пасажирський потяг з чотирма вагонами та двигуном внутрішнього згоряння з потужністю у 600 кінських сил. Такий потяг був призначений для демонстрації, а не для прибутку, однак згодом ця ситуація змінилася.
Якщо трішки детальніше поринути в історію американської залізниці, то з 1925 року дизель-електричні варіанти працювали на станціях. Вже тоді потяги показували чудові результати з погляду на ефективність, економічність та доступність. Наприклад, була розроблена спрощена конструкція газоелектричного потяга, відомого як «вагон McKeen», який інші залізниці купували та використовували.
Вже у середині 1930-х років почали вперше в Union Pacific з’являтися дизельні двигуни внутрішнього згоряння. Тоді випустили пасажирський поїзд M-10001, а у 1936 – пасажирський локомотив M-10002. Дорога та час випробовували потяги, однак перехід на дизельну тягу був складним процесом, який асоціювався з розбіжностями та упередженнями громади.
M-10001 Union Pacific Railroad
Цей дизель-електричний потяг відправився з Лос-Анджелеса о 22:00 22 жовтня 1934 року для встановлення рекорду трансконтинентальних поїздок у США. Потяг прибув до Центрального вокзалу Нью-Йорка о 9:57 ранку 25 жовтня.
Можна виділити декілька технічних характеристик залізничного потягу, що заслуговують на увагу.
- Потяг мав новітні дизельні двигуни. Вони приводили в рух електричні генератори, забезпечуючи енергією тягові електродвигуни. Порівняно з паровими локомотивами, які у ті часи домінували, це було значним кроком вперед.
- Цей потяг був першим пасажирським залізничним транспортом зі спальними місцями в Північній Америці з дизельною тягою. Вагони обладнали необхідними зручностями задля комфортної подорожі. Йдеться про спальні купе, їдальню, салон.
- Потяг міг розвивати високу швидкість, долати значні відстані за короткий час. Наприклад, потяг міг розганятися до 120 миль (193,1 кілометра) на годину, долаючи відстань у 3334 милі (5365,6 кілометра).
Рекорд та його значення
Якщо пригадати попередній рекорд, встановлений у 1906 році поїздом тодішнього голови правління Union Pacific та залізничного барона Е. Г. Гаррімана, то новий рекорд був досягнений завдяки інноваціям та підвищенню ефективності залізничного транспорту. Подорож, здійснена у 1934 році, перевищила рекорд 1906 року на 13 годин 30 хвилин.
Рекордна подорож потягом Лос-Анджелес-Нью-Йорк у 1934 році продемонструвала переваги дизельної тяги над паровою, стимулюючи подальший розвиток залізничного транспорту. До того ж дизельні локомотиви були значно економнішими в експлуатації, ніж парові, а комфортабельні умови були привабливішими для пасажирів.
Пасажири M-10001 Union Pacific Railroad
Потяг зібрав на своєму борту видатних особистостей того часу. Це свідчило про їх зацікавленість у події, бажання бути частиною знакової події в історії залізничного транспорту.
- У потягу знаходився син Е. Г. Гаррімана, який встановив рекорд у 1906 році. Йдеться про У. Аревіла Гаррімана. Чоловік був представником сімейної династії, яка стояла за розвитком залізничного транспорту в США.
- Президент Union Pacific Карл Грей не міг пропустити таку подію.
- Винахідник Чарльз Ф. Кеттерінг, який відіграв важливу роль у створенні двигуна для M-10001.
- Відомі голлівудські актори того часу, а саме Аніта Луїза та Генрі Галл, також були пасажирами потягу. Можна припустити, що їх спеціально запросили для популяризації події.
Залізнична історія, технологічний прогрес надихнули Вільяма В. Кратвілла на написання книги. Це дослідження ери швидкісних поїздів Union Pacific, під час якого можна більше дізнатися про технічні характеристики, історію створення, експлуатації різних моделей. До того ж книга наповнена фото, схемами, малюнками, які проблематично знайти у вільному доступі. Хочеться додати й те, що Вільям В. Кратвілл є визнаним експертом у галузі залізничного транспорту, саме тому його дослідження вирізняються з поміж інших високою точністю та деталізацією.
Перехід на дизельну тягу Union Pacific
Попри успішну, рекордну поїздку дизель-електричним потягом M-10001 Union Pacific Railroad у 1934 році, керівництво все одно було скептично налаштоване щодо можливостей дизельних локомотивів для вантажних перевезень. На їх думку, потужні парові локомотиви того часу (2-8-2, 2-10-2 тощо) краще справлялися із завданням.
Корпоративна культура Union Pacific, яка була сформована ще в епоху паротяга, також на початку спричинила опір змінам. До того ж виробники паротягів не хотіли відмовлятися від традиційних продуктів, вони продовжували переконувати й інших, що дизелі не зможуть забезпечити необхідну потужність, швидкість для вантажних перевезень.
Згодом стало очевидно, що дизельні локомотиви є значно економічними за парові, вони менше забруднюють довкілля, їм віддають перевагу пасажири через комфорт. Саме тому поступово дизельна тяга стала домінувати у залізничних перевезеннях.